Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали підсумкової науково-практичної конференції з міжнародною участю. 30 жовтня 2009 року. У 2-х томах. – Т. 2. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. – С. 301–303.

Одним з аспектів електронного врядування є залучення громадян до прийняття важливих стратегічних рішень з питань державного та регіонального розвитку шляхом референдуму. Підготовка та проведення виборів та референдумів потребує чималих бюджетних коштів. Наприклад, на проведення позачергових виборів народних депутатів України у 2007 році з Державного бюджету України було виділено 365 млн. грн. Можливим шляхом зменшення цих витрат є впровадження в Україні електронного голосування. Це питання актуальне та вирішується як в країнах з невеликою територією та населенням, де референдуми проводяться дуже часто (Швейцарія [1]), так і в країнах з великою територією та населенням (Росія [8]). Проблеми та перспективи використання електронного голосування в Україні неодноразово обговорювались на сторінках Вісника Центральної виборчої комісії України [3, 5, 7]. Головною метою впровадження сучасних інформаційних технологій у виборчий процес нині вважається прискорення підрахунку голосів та зменшення помилок при цьому процесі. Насправді такі технологій дають можливість використання механізмів прямої демократії на якісно новому рівні із значно більшою ефективністю.

Сьогодні згідно зі ст. 36 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» громадянину пропонується прийняти або відхилити проект закону (рішення), що винесено на референдум. Фактично це є вибір за одним критерієм, який можна назвати «Подобається», що має шкалу з двох значень «Так», «Ні». Іншими словами, від громадянина одержується лише інформація про результат його вибору. Але більш важливою є інформація щодо критеріїв, якими він користувався, їх шкал значень та оцінки, що отримав проект закону (рішення) за кожним критерієм. Це дозволяє, як найменше, зрозуміти недоліки альтернативи, що була обрана, в порівнянні з альтернативами, яки програли. Тому що навряд альтернатива, яка виграла, буде за кожним критерієм краща, ніж інші альтернативи. Знання слабкіших сторін обраної альтернативи дозволить з часом покращити та, як наслідок, збільшить ефективність її використання. Звісно, різні громадяни можуть мати різні критерії та шкали значень для оцінки альтернатив. Але для вибору певних проектів законів (рішень) критерії та їх значення можуть бути визначені провідними фахівцями (експертами) певної галузі та зазначені у бюлетені для голосування.

Паперовий бюлетень для багатокритеріального голосування має табличну структуру. Вгорі бюлетеня зазначається назва альтернативи. Назви критеріїв, за якими вона оцінюється, перелічуються у першому стовпці. Напроти кожного критерію у другому стовпці зазначаються його можливі значення, що перелічені з гори до низу у порядку від найкращого до найгіршого. У третьому стовпці громадянин ставить позначку напроти того значення, яке на його думку характеризує названу альтернативу. За кожним критерієм можна вказати тільки одне значення.

Форма електронного бюлетеня для багатокритеріального голосування являє собою стандартне вікно (частину екрана комп’ютерного монітора або мобільного телефону). У верхньому лівому куті форми зазначається назва альтернативи. На формі розміщуються поля, кожне з яких відповідає критерію, за яким оцінюється альтернатива. Назва критерію зазначається у назві поля. На полі розміщуються кнопки, назва яких відповідає значенням відповідного критерію. Значення у полі перелічені з гори до низу у порядку від найкращого до найгіршого. Громадянин може оцінити альтернативу, обравши тільки одне значення у кожному полі, за допомогою комп’ютерної мишки або клавіатури мобільного телефону. Голосуючий підтверджує свій остаточний вибір натисканням великої кнопки, що розташовується у верхньому правому куті форми для голосування.

Підрахунок голосів у випадку використання традиційних паперових бюлетенів можна суттєво прискорити шляхом використання сканера та спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад, ABBYY FormReader). Електронні бюлетені можна створювати та обробляти за допомогою практично будь-якої мови програмування (наприклад, PHP для мережі Інтернет, або Java для мобільних телефонів). Отриману інформацію доцільно зберігати у базах даних [2].

Інша проблема – вербальний (словесний) характер критеріїв та значень. Тому підрахунок голосів громадян та визначення результатів референдуму потребує не кількісних, але якісних (вербальних) методів аналізу рішень [4]. Пропонується для цього використовувати методи теорії мультимножин [6]. Проект закону (рішення) вважається ухваленим громадянами, якщо він є найближчим до «ідеального» проекту та найдальшим від «анти-ідеального» проекту.

Звісно, впровадження багатокритеріального електронного голосування потребує змін у виборчому законодавстві, що стосуються підготовки, проведення та визначення результатів референдуму. Наприклад, частину першу ст. 36 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» треба буде викласти орієнтовно у такій редакції «У бюлетені для голосування міститься назва проекту (проектів) закону, рішення, що виноситься на референдум, критерії їх оцінки та значення кожного критерію і пропонується громадянину вибрати за кожним критерієм одне значення для оцінки цього проекту (проектів)».

Наприкінці треба звернути увагу на те, що багатокритеріальне голосування не відміняє (не заперечує) процедуру референдуму, що існує зараз, але є її еволюційним розвитком (розширенням та узагальненням) за рахунок використання сучасних інформаційних технологій. Дійсно, багатокритеріальний референдум з одним критерієм, яке має два значення, є класичним референдумом. Іншими словами, традиційний референдум є окремим випадком багатокритеріального референдуму.

Автор: Дмитро Ельчанінов

Список використаних джерел:

1. Le Vote Par Internet, La Troisième Façon De S’exprimer [Electronic resources] / The State Of Geneva Web Site. — Available online : http://www.ge.ch/evoting/doc/BRO_P4_2009_final.pdf.
2. Глобальні інформаційні системи та технології: моделі ефективного аналізу, опрацювання та захисту даних / [В. В. Пасічник, П. І. Жежнич, Р. Б. Кравець та ін.]. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2006. — 348 с.
3. Ключковський Ю. Стабілізація виборчого законодавства – одне з основних завдань сучасного розвитку України / Ю. Ключковський // Вісник Центральної виборчої комісії. — 2008. — №3(13). — С. 19—23.
4. Ларичев О. И. Вербальный анализ решений / О. И. Ларичев. — М. : Наука, 2006. — 181 с.
5. Оніпко О. Шляхи вдосконалення технології виборчого процесу / О. Оніпко // Вісник Центральної виборчої комісії. — 2006. — №4(6). — С. 67—70.
6. Петровский А. Б. Пространства множеств и мультимножеств / А. Б. Петровский. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 248 с.
7. Стельмах О. Електронне голосування з використанням штрих-коду / О. Стельмах // Вісник Центральної виборчої комісії. — 2007. — №1(7). — С. 77—81.
8. Эксперимент по электронному опросу избирателей при проведении выборов 1 марта 2009 года [Электронный ресурс] / Сайт Центральной избирательной комиссии Российской Федерации. — Режим доступа : http://cikrf.ru/newsite/exp_cik/experiment2/.